Українська жінка часів козаччини

Cossack women were among the most well-educated in Europe, had the same rights as men, and became the guarantors of the peace and prosperity at home with Cossack men frequently away at war.

Слухайте і читайте текст. Виконайте вправу після тексту.

До Запорізької Січі під страхом смертної кари заборонялося приводити жінок. Але в кожного козака була мати, були й сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми. Вони чекали роками їх повернення, вели без чоловіків домашнє господарство, ростили й виховували синів. Проводам козаків, розлученню сина з матір’ю, хлопця з дівчиною, чоловіка з дружиною присвячено багато народних пісень. Серед найпопулярніших пісень цього жанру є пісня „Їхав козак за Дунай”.

Постійна відсутність чоловіка-козака формувала в українській жінці незалежний характер.

Про незалежність української жінки та повагу до неї в козацькі часи свідчить її висока освіченість. В козацькі часи незалежності українській жінці могла позаздрити дворянка будь-якої европейської країни. Українська жінка була рівноправною з чоловіком, мала такі ж громадянські права, особисту незалежність, як її чоловік-козак. Жінка була членом церковних братств, засновувала школи, монастирі, служила у війську (!), вільно вибирала собі нареченого, виховувала дітей, сама розпоряджалася своїм майном, розривала шлюб. Пошана до матері, до бабусі, до сестри, що мала місце і пропагувалася в сімейному вихованні, у хлопця – майбутнього козака – поступово переростала на пошану до дівчини, до майбутньої дружини. Це лицарство закоханого юнака передано в українських ліричних піснях:

Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Отже, заборона появи жінки на Січі - це не зневага до неї, а відповідальність козака за свої чоловічі обов’язки перед дівчиною, дружиною, матір’ю.

Click here to view the quiz full screen.